Внутрішні загрози бувають різними: від недбалих співробітників, які випадково розкривають конфіденційну інформацію, до зловмисних інсайдерів, які прагнуть отримати особисту вигоду або навмисно завдати шкоди компанії. До них також належать сторонні підрядники з доступом до внутрішніх систем, які можуть навмисно або випадково завдати шкоди.
Складність внутрішніх загроз ілюструє угруповання FAMOUS CHOLLIMA, пов’язане з КНДР, яке здійснювало атаки на американські технологічні компанії. FAMOUS CHOLLIMA застосовує витончені методи проникнення, маскуючись під легітимних співробітників.
Після проникнення всередину зловмисник використовує передові техніки для аналізу рівнів доступу та привілеїв, залишаючись у тіні, а в деяких випадках — непомітно викрадає конфіденційну інформацію. Їхні методи демонструють критичну необхідність для організацій впроваджувати багаторівневі системи захисту, здатні виявляти та нейтралізувати як технічні, так і поведінкові вразливості.
Внутрішні загрози становлять ризик не лише для великих корпорацій чи стратегічних цілей, вони можуть впливати на організації будь-якого масштабу та галузі. Малі та середні підприємства часто стикаються з підвищеною вразливістю через обмежені ресурси для кібербезпеки, тоді як великі компанії мають справу зі складністю управління розгалуженими мережами та великими масивами даних співробітників.